На фестивалі WeGame вистачатиме цікавинок на кожен смак — буде розваг і для ґеймерів, і для любителів коміксів, і для анімешників. Ну і ясна річ, жоден ґіківський захід не обійдеться без косплею. При чому це буде не просто хизування-фотографування, а й повноцінний конкурс, суддями якого будуть далеко не останні знавці костюмованих перевтілень.

Єлизавета Спиридонова (займається косплеєм з 2007 року, брала участь у численних українських та міжнародних фестивалях)

Що надихнуло вас займатися косплеєм?

Я захопилася цією справою аж 10 років тому. Ще в 2006 році до мене приїхала гостювати близька подруга, котра до цього відвідала “Аніматрікс”. Цей фестиваль настільки її вразив, що вона в найменших подробицях описувала вподобані косплей-команди. Оскільки  я змалку мріяла грати в театрі, навіть свого часу відвідувала мистецький гурток, то вирішила спробувати себе в косплеї — це також свого роду перетвілення.

Ви маєте близько 10 косплеїв у сукнях з візерунками і купою дрібних деталей. Такий костюм, здається, виготовити доволі важко. Як відбувається його створення? 

Мені ніколи не вдається наперед скласти перелік усіх деталей, необхідних для костюма. Страшенно не люблю, коли вбрання не дороблене на всі 100 відсотків. На концепт-артах більшість дрібниць не вдається чітко промалювати, тому часто доводиться імпровізувати — щось вишити, щось змайструвати, щось склеювати.

Які костюми є у вашому переліку косплеїв мрії? 

Я запланувала собі зробити чимало персонажів, і потроху намагаюся втілити мрії в життя. Не так давно мені заманулося створити Морґану з League of Legends, і наразі це моя основна мета.

Дарина Слободяник (виконавчий продюсер проекту “Ігронавти”)

Розкажіть, як створювався проект “Ігронавти” і як виник його задум?

Проект “Ігронавти” було створено 4 роки тому. В той час цікавість до відеоігор стрімко зростала, а окрім як з Інтернету, отримувати інформацію про новинки та індустрію загалом було нізвідки. До всього, проект було створено палкими фанами ігор — людьми, котрі в темі, експертами у цій галузі. “Ігронавти” почали їздити по всьому світу на ігрові виставки, з перших вуст — від самих розробників — дізнавалися різні ігрові таємниці. Нашому глядачеві це сподобалося, і фанатів проекту ставало все більше й більше.

Ви не лише керівник проекту, а й дизайнер, чимало знаєте про створення костюмів, що є досить близьким до косплею. Як ви до нього ставитеся, чи бували колись на якихось заходах, пов’язаних із косплеєм? 

Я відвідала чимало ігрових та коміксових виставок. І попри те, що в першу чергу я дивлюся на костюм, для мене він не є вирішальним у оцінці косплею. Косплей — це перевтілення, це характер. Людина має вжитися в образ, відчути себе героєм, котрого вона зображає. Косплей — це емоція, котрої часто бракує в повсякденні. Тому і моє ставлення до нього вкрай позитивне.

Чи маєте ви бажання зробити косплей за мотивами улюбленої чи якоїсь популярної гри? 

Я шанувальниця Жінки-кішки. В студентські роки на Геловін змайструвала собі такий костюм, він досі десь у мене є. Завжди, коли бачиш косплей Жінки-кішки, розглядаю його до найменших дрібниць. Якщо на конкурсі буе Кішка — пильнуйся, кралю, я стежитиму за тобою.

Єва Давидова (фотограф, косплеєр, художник, фотокосплеєм займається 8 років)

Як довго ви займаєтеся косплеєм, і з чого це все почалося? 

Косплеєм я захопилася в 2002 році. Тоді ще не всі мали вільний інтернет і люди зі спільними захопленнями обмінювалися інформацією на зустрічах з однодумцями. На одну з таких зустрічей хтось із моїх знайомих приніс німецький журнал про аніме і манґу, де була стаття про косплей. Про eBay тоді ще ніхто не чув, а про різнобарвні перуки тим паче. Тож мені довелося підстригтися та пофарбувати волосся в рожевий колір. В інституті це спричинило справжній фурор.

Новачки-косплеєри часто невдало позують. Що їм варто знати, щоби уникнути труднощів? 

Звісно, перед зйомкою варто відрепетирувати всі пози, міміку та жести перед дзеркалом. А на зайомку сталося би принести кілька зображень зі зразками поз, щоби фотограф міг побачити, що ви хочете зобразити та міг допомогти вам за необхідності.

Ви доволі рідко робите костюми, яскраві образи часто не завжди безпосередньо пов’язані з певним персонажем. Звідки ви берете натхнення для вибору і втілення цих персонажів? 

В певну мить мені стало затісно в рамках косплею, адже по суті це копіювання персонажа до найменших дрібниць.  Все це образи, створені чиєюсь уявою. А мені часом хочеться показати образ, який народився у моїй власній голові.

Антон Цибулевський (веб-розробник, косплеєр, багаторазовий призер в номінаціях сценічних виступів і фотокосплею на фестивалях України і Росії)

Чим для вас є косплей?

Розширенням кордонів — щоби не просто побавитися в гру за якогось персонажа, а на певний час самому стати ним, по своєму відволіктися від рутини буденності). А ще це змога потішити всіх прихильників першоджерела, втіливши образ їхнього улюбленого героя.

Який ваш улюблений персонаж, і як відбувається вибір героя для косплею?

Не певен, що зможу назвати одного. Це так складно :) Та найближче, напевно, до цього стоїть Портґас Д. Ейс із One Piece. І, звичайно ж, Данте зі серії Devil May Cry. Я дуже самокритичний, тож маю на всі 200% упевнитися, що не лише костюм і спорядження відповідатимуть образові, а й моя фізична форма. Саме тому я дуже довго зважуюся на їхній косплей. Втім, один із них уже не за горами.

Яку пораду ви можете дати всім, хто цікавиться косплеєм і робить перші кроки? 

Вміння широко мислити. шукати альтернативні шляхи — без цього тут ніяк. Будьте самокритичними і по 10 разів прискіпуйтеся до себе, перш ніж сказати “готово!”. Пам’ятайте, що робити косплей не лише для себе, а й на втіху іншим людям. А це відповідальність. І тим не менш, завжди будьте твердо впевнені в собі. І все неодмінно вдасться!

Юліанна Піднебесна (координатор косплей-виступів і голова відділу по зв’язках із громадськістю одеського фестивалю Natsu Nami; координатор перекладачів і журналістів проекту Animedia.TV; адміністратор сканлейт-команди Made In Heaven team)

Natsu Nami – один із найбільших аніме-фестивалів України, цьогоріч йому виповнюється вже 6 років. Ви зі самого початку брали участь в його організації? Як усе починалося, і що змінилося станом на сьогодні?

Мені як журналісту випала нагода стежити за фестивалем зі самого його народження. Це прекрасне відчуття, коли спостерігаєш за зростанням проекту — від камерного до повномасштабного. А ось куратором фестивалю я працюю понад три роки. Звісно ж, змінилося чимало: і люди, й ідеї. Та основи залишилися незмінними: Natsu Nami – одна велика родина, і як учасники, так і глядачі відчувають це сповна.

Український косплей по-своєму унікальний. Що ви можете виділити найкращого, особливого в наших фестивалях і учасниках?

Наші фестивалі, якщо порівнювати з японськими чи американськими, поки знаходяться на початковому етапі свого шляху, шукають свою стежку. Саме тому кожен захід унікальний і аж наповнений купою неповторних “фішок”. Стосовно унікальності наших косплеєрів… Глядач зазвичай бачить змальованого персонажа. А я бачу чуттєвих створінь, для котрих вихід на сцену — це ціла епопея, і нехай за лаштунками, я з кожним із них переживаю ці інтимні моменти. Тому для мене наші косплеєри — найбільш схвильовані, прекрасні та дивовижні. Навіть коли я їх лаю.

Яку пораду ви можете дати всім, хто цікавиться косплеєм і робить перші кроки? 

Я можу бути банальною і порадити «не боятися», «ризикувати» і решту подібних фразок. Та краще все ж по суті. Усвідомлюйте, на що зважуєтеся. Це дуже нелегка справа, і конкуренція тут — ого-го! Готуйтеся, що вас критикуватимуть. А якщо критики у ваш бік не буде — це ще гірше. Значить, ви не запам’яталися. Не обирайте розтиражовані образи. І краще зробити простий, але якісний костюм, ніж складні шати, які не триматимуться купи. І нехай фортуна посміхається всім вашим починанням!